Понад півтора роки в українському суспільстві чекали на ухвалення постанови Кабінету міністрів, яка б запустила механізм визнання результатів навчання, здобутого громадянами на тимчасово окупованих територіях. Закон, який зобов'язував уряд створити таку процедуру, було прийнято ще в листопаді 2023 року. "Ми не визнаємо жодного документа, виданого на окупованій території, але ми можемо визнати знання, які українці здобули, перебуваючи в окупації", – казав тоді народний депутат "Слуги Народу", ініціатор документа Роман Грищук. Але лише у липні 2025-го з’явився конкретний документ — постанова №871, яка офіційно затвердила відповідний порядок і він нарешті запрацював. З першого погляду це може здатися черговою бюрократичною формальністю, однак для сотень тисяч українців, що жили під окупацією і прагнуть повернутися до життя на підконтрольній Україні території, йдеться про принциповий шанс: продовжити освіту, працевлаштуватися, реалізувати свій фах. "Що буде зі мною? Чи зможу я прогодувати дитину? Чи матиму шанс отримати роботу?" — такими запитаннями протягом багатьох років люди звертаються до гарячої лінії правозахисної організації "Донбас СОС". За словами юристки-аналітикині фонду Тайї Аврам, запити на визнання освіти надходять ще з 2014 року. "Із самого початку окупації до нас звертались люди, які закінчили коледж чи училище на ТОТ і хотіли працювати за спеціальністю, але не могли нічого підтвердити. Зараз ці звернення активізувались — люди чують про нову постанову, бачать новини, і знову починають питати: що робити?", - каже вона "ОстроВу". Правозахисниця підкреслила, що на відміну від практики Молдови щодо Придністров’я, де освітні "документи" фактично замінюють на офіційний документ державного зразка, в Україні йдеться винятково про оцінку знань, а не про легалізацію паперів, виданих в окупації. Хто зможе скористатися процедурою та що потрібно на старті Право на визнання результатів навчання мають громадяни України, які здобули професійну, фахову передвищу або вищу освіту на тимчасово окупованих територіях. Процедура визнання результатів навчання проводиться за фізичної присутності заявника. Дистанційна процедура можлива, але вимагає надійної ідентифікації згідно із Законом "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", а також підтвердження самостійного виконання комплексних кваліфікаційних завдань або контрольних заходів, визначених Порядком. Разом із заявою треба подати: 1) копію документа, що посвідчує особу заявника; 2) освітню декларацію; 3) копію документа, що засвідчує здобуття заявником рівня (ступеня) освіти, який дає право на здобуття рівня (ступеня) освіти, визнання результатів навчання на якому потребує заявник; 4) відомості про унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі (за наявності); 5) дві фотокартки розміром 3 х 4 сантиметри. У разі відсутності в документі, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України, або документі, що посвідчує особу та підтверджує спеціальний статус, відмітки про реєстрацію місця проживання на тимчасово окупованій території, підтвердження факту проживання на такій території здійснюється на підставі одного з таких документів: - витягу з реєстру територіальної громади; - довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи; - військового квитка з відомостями про проходження військової служби; - трудової книжки із записами про провадження трудової діяльності; - документа, що підтверджує право власності на рухоме або нерухоме майно; - документа про загальну середню освіту, документа про професійну (професійно-технічну) освіту, документа про фахову передвищу освіту, - документа про вищу освіту (науковий ступінь); - рішення районної, районної у м. Севастополі держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті (у разі утворення), селищної, сільської ради про влаштування дитини до дитячого закладу, у прийомну сім’ю, дитячий будинок сімейного типу, встановлення опіки чи піклування; - медичних документів, фотографій, відеозаписів тощо. Заявник може додати до заяви інші документи (відомості), що можуть підтверджувати наведену в ній інформацію. "Ми бачимо, що часто молоді люди, які щойно виїхали з ТОТ, не мають українського паспорта. А без нього пройти процедуру неможливо. Його ще треба виготовити, і це займає час — пів року, іноді більше", — пояснює Тайя Аврам. За словами Тайї Аврам, проблема документів — одна з найгостріших: без українського посвідчення особи система просто не дозволить зареєструвати людину. Друга умова — підтвердження проживання на ТОТ. Якщо в паспорті є відмітка про реєстрацію — цього достатньо. Якщо ні — потрібно надавати альтернативні докази. "У постанові добре, що передбачено: людина може надати інші документи або докази. Це важливо, бо ми маємо справу з поколінням молодих людей, які виросли в окупації. Вони не мають нічого українського. Навіть трудової книжки. Добре, якщо лишились дитячі фото чи медичні карти — іноді це єдине, що підтверджує проживання", — додає експертка. Чітко зазначено, що документи, видані окупаційною владою, не приймаються. Тобто навіть якщо людина має диплом чи свідоцтво з ТОТ — воно не буде враховане жодним чином. Це відповідає державній політиці невизнання будь-яких дій окупаційних структур, але водночас створює складнощі для заявників, які не мають жодних інших підтверджень. "З одного боку — юридично це вірно, з іншого — ми маємо розуміти людський вимір. Людина десять років жила під окупацією, завершила там навчання, в неї немає інших паперів. Вона не винна в цьому. І добре, що зараз дозволено подавати навіть фотографії, якщо це допомагає підтвердити її історію", — наголошує Тайя Аврам. Як проходить визнання знань Процедура складається з кількох етапів: 1.Подача освітньої декларації. Особа заповнює декларацію про результати навчання – типову форму, в якій вказує інформацію про місце, строки і зміст здобутої освіти. До декларації можуть додаватись копії документів, виданих на ТОТ (свідоцтва, заліковки, характеристики, сертифікати). Документи не визнаються, але допомагають скласти повну картину освітньої траєкторії. 2.Установча співбесіда. Її проводить комісія уповноваженого освітнього закладу. Під час розмови з’ясовуються деталі навчання, умови його проходження та попередня оцінка рівня знань. 3.Прийняття рішення щодо оцінювання. Комісія вирішує, чи можливе оцінювання знань заявника, у якій формі воно має відбуватися, і чи є підстави для його проведення. 4.Оцінювання результатів навчання. Це може бути тестування, усна співбесіда, виконання практичного завдання, захист роботи тощо – залежно від спеціальності та рівня освіти. Процедура може відбуватися як очно, так і дистанційно (за умови електронної ідентифікації заявника). 5.Оформлення результатів. Комісія складає протокол, в якому фіксується рішення щодо визнання або невизнання певного обсягу знань. Висновки вносяться до освітньої декларації. 6.Затвердження. Результати оцінювання затверджуються керівником закладу вищої або фахової передвищої освіти. Заявник отримує відповідний документ про визнання результатів навчання. Результати навчання на рівні вищої освіти можуть бути визнані в обсязі не більше 75% загального обсягу освітньої програми. При цьому обсяг визнаних результатів навчання не може перевищувати 60 кредитів Європейської кредитної трансферно-накопичувальної системи (ЄКТС) за кожен навчальний рік. В межах одного контрольного заходу може бути визнано до 20 кредитів ЄКТС. "Між кожним етапом — перерва в три календарні дні. Тобто навіть у найкращому випадку — це ще місяць. І це без урахування часу на перевірку результатів, на складання протоколу, на затвердження наказу. Виходить, що вся процедура може тривати два-три місяці. І все це — ще до початку самого навчання", — пояснює юристка. За підсумками оцінювання результатів навчання комісія можеприйняти одне з рішень щодо визнання результатів навчання: 1) надання рекомендації для вступу для здобуття професійної (професійно-технічної), фахової передвищої або вищої освіти у закладі освіти, в якому здійснювалася процедура оцінювання результатів навчання, зокрема із скороченням строку навчання, за індивідуальною освітньою траєкторією, що передбачає вивчення української мови, історії України, проходження спеціального курсу про наслідки агресії РФ проти України і протидію російській пропаганді, формування загальнокультурних та громадянських компетентностей; 2) надання рекомендації для проходження кваліфікаційної атестації в закладі освіти, в якому здійснювалася процедура оцінювання результатів навчання, з метою присвоєння відповідного освітньо-кваліфікаційного рівня професійної (професійно-технічної) освіти "кваліфікований робітник" за конкретною професією; 3) присвоєння в закладі освіти, в якому здійснювалася процедура оцінювання результатів навчання, освітньо-кваліфікаційного рівня професійної (професійно-технічної) освіти "кваліфікований робітник" за конкретною професією; 4) надання рекомендації для проходження атестації здобувачів у закладі освіти, в якому здійснювалася процедура оцінювання результатів навчання, для присудження освітньо-професійного ступеня фахового молодшого бакалавра та присвоєння відповідної кваліфікації; 5) присудження в закладі освіти, в якому здійснювалася процедура оцінювання результатів навчання, ступеня фахової передвищої освіти, а також відповідної професійної кваліфікації Зазначимо, що в постанові не передбачено жодних спрощених чи скорочених програм. Якщо людині визнали лише частину програми — решту доведеться завершувати на загальних умовах. Це може бути один рік, а може й чотири — залежно від результатів визнання. "Ми очікували, що буде передбачена можливість для скороченого навчання. Але цього немає. А для дорослої людини це означає реальні втрати: фінансові, часові, професійні. Людина вже має фах, хоче працювати, а їй кажуть: вчися ще три роки. Це відштовхує", — говорить Тайя Аврам. За атестацію не потрібно буде платити, вона здійснюється за рахунок коштів державного бюджету України за окремою бюджетною програмою (порядок її окремо затвердить уряд). Зарахування на навчання для здобуття професійної (професійно-технічної) освіти, професійної вищої освіти здійснюється на місця державного або регіонального замовлення. Зарахування на навчання для здобуття вищої освіти здійснюється на умовах поточного року для вступників з тимчасово окупованої території України або на вакантні місця державного чи регіонального замовлення у разі зарахування із скороченням терміну навчання. "Є ризик, що людина пройде всю процедуру, а далі отримає місце лише на контракті. А це — тисячі гривень на семестр. В умовах, коли переселенці отримують 2000 грн допомоги на місяць — це непосильна сума. Тобто без державної підтримки процедура може стати недосяжною для більшості", — сказала експертка. Уряд також оприлюднив перелік спеціальностей та професій, результати навчання за якими не визнаються. Мова йде про рятувальників, пожежників, саперів, педагогів, істориків, журналістів, юристів, економістів, політологів тощо. Шкільна освіта Окрема складність — це підтвердження шкільної освіти. Для того щоб скористатися процедурою визнання результатів фахового або вищого навчання, заявник повинен мати український документ про повну загальну середню освіту. Якщо ж такого документа немає — наприклад, людина закінчила школу вже під окупацією й отримала лише місцеве свідоцтво — то вона спершу має пройти ще одну окрему процедуру. "На жаль, досі не створено окремого порядку визнання шкільної освіти з ТОТ. Люди, які не мають українського атестата, змушені звертатися до закладу освіти й проходити екстернат", — каже Тайя Аврам. Екстернат — це фактично повторне навчання в дистанційній формі з обов’язковою здачею іспитів. Цей процес може тривати пів року, а іноді й рік чи більше — залежно від графіка, програми, можливостей людини. "Тобто людина має спочатку пройти складну процедуру, щоб отримати шкільний документ, а лише потім починати всю історію з визнанням вищої освіти. Це подвійний бар’єр, і він дуже обтяжливий. До нас звертались заявники, які просто зупинялись на етапі екстернату, бо не мали змоги чекати рік або не знали, куди звернутись", — розповідає експертка. Правозахисники неодноразово зверталися до Міносвіти з проханням розробити окремий спрощений порядок для осіб із ТОТ, які не мають українського атестата. Але на момент публікації цієї статті такого механізму ще не існує. "Ми сподіваємось, що хоча б до наступного вступного сезону така процедура з’явиться. Інакше частина молоді просто не зможе скористатися правом на визнання своєї освіти — навіть якщо дуже цього хоче", — підкреслює Аврам. Нова постанова — це не лише про навчання, кредити чи дипломи. Це, в першу чергу, про повернення людини до державного простору. Освіта тут виступає містком між окупацією й інтеграцією. Без можливості підтвердити свої знання люди залишаються в тіні — без доступу до ринку праці, без шансу реалізувати фах, без гідного місця в суспільстві. "Ми постійно говоримо: Україна чекає на своїх громадян на ТОТ. Але за цим мають стояти конкретні кроки. І порядок визнання освіти — це один з найреальніших механізмів довести, що це не просто слова", — переконана Тайя Аврам. Соціальна реальність підтверджує ці слова. Виплати ВПО становлять 2000 гривень на місяць для дорослого і 3000 — для дитини чи особи з інвалідністю. Ці суми не покривають базових витрат. Без доступу до роботи або навчання люди опиняються у замкненому колі бідності, ізоляції, безперспективності. "Коли ми запитуємо людей, чому вони не намагаються вступити, відповідь проста: немає сенсу. Я не зможу вчитись, мені треба годувати дітей. Або: мене не візьмуть без документа. Або: я не маю часу на чотири роки навчання, мені вже тридцять п’ять", — розповідає юристка. Порядок визнання має потенціал стати відповіддю на ці виклики. Але лише за умови, що він буде реалізований як сервіс, а не як перепона. Потрібні консультації, методичні рекомендації, супровід, прозора інформація для людей. Що ще потрібно, аби порядок запрацював Станом на зараз ще немає списку уповноважених закладів, які можуть проводити процедуру визнання. Немає і методичних рекомендацій щодо того, як саме має діяти комісіям, які форми оцінювання допустимі, як обраховувати відповідність результатів навчання. "Ми дуже чекаємо цих роз’яснень. Без них процедура просто не почне працювати. Заклади не знатимуть, як діяти. Люди не розумітимуть, чого очікувати. Це не просто постанова — це система, яку потрібно ще побудувати і запустити", — наголошує Аврам. Ще один виклик — це комунікація. Постанова з’явилася, але інформації про неї дуже мало. Люди бачать заголовки, але не розуміють деталей. А саме ці деталі визначають, чи зможе людина пройти весь шлях — від подання декларації до отримання документа про визнання. "Нам на гарячу лінію телефонують з питаннями, які свідчать: людям не пояснили головне. Наприклад: чи визнається диплом з Донецька? Чи треба здавати ЗНО? Коли можна звертатись? А де проходити екстернат? Це базові запитання, але офіційних відповідей на них немає", — каже правозахисниця. Саме тому ключ до успіху — це не лише паперове рішення, а його впровадження в людському вимірі. Через інформаційні кампанії, публічні роз’яснення, контактні центри, живу присутність держави на місцях. Попри те, що процедура ще не запрацювала повною мірою, запити від людей уже надходять. Історії, які лунають на гарячій лінії "Донбас СОС", дають уявлення про той спектр проблем, із якими стикаються потенційні учасники процесу. "До нас звертався військовослужбовець, який навчався у тимчасово окупованому Криму, отримав диплом, а потім вступив до Збройних сил. Тепер хоче обійняти певну посаду, але не може — диплом не визнається", — розповідає Тайя Аврам. Або інший випадок: дівчина-агроном, яка закінчила внз в окупації, виїхала, але не змогла знайти можливість підтвердити свою освіту. Йти на перший курс вона була не готова. І таких прикладів — десятки. Люди, які готові працювати на державу, на суспільство, не мають інструменту, щоб це зробити. "Нам писав хлопець-гематолог. Виїхав з непідконтрольної території, шукав роботу хоча б медбратом. Йому відмовляли через диплом. У підсумку він все-таки вирішив вступати з нуля, але це радше виняток. Не кожен має змогу і сили повторно проходити багаторічне навчання", — пояснює юристка. Ці історії доводять: попит на процедуру реальний. Люди шукають не пільг чи преференцій, а справедливого шансу повернутися до життя у правовому полі. І саме на таких прикладах держава має тестувати реалістичність і людяність нової системи. Постанова, що відкриває двері до визнання освіти, здобутої під час окупації, — це один із тих моментів, коли держава може показати: вона не полишила своїх громадян, навіть якщо ті живуть по той бік лінії фронту. "Ми маємо розуміти: не всі можуть виїхати. Не всі можуть відразу включитися в нове життя. Але держава має створювати такі умови, щоб коли люди зможуть — вони знали: тут їх чекають", — підсумовує Тайя Аврам. У цьому сенсі процедура визнання результатів навчання — це не просто освітня опція. Це символічний акт. Це можливість повернути втрачене, визнати людей, які пройшли крізь виклики окупації, частиною української спільноти. І саме тому критично важливо не втратити час, не загубитися в бюрократії, не перетворити шанс на ще одну обіцянку. Від реалізації цієї процедури залежить не лише доля конкретних студентів — а довіра сотень тисяч людей, які досі залишаються по той бік лінії фронту, але все ще з Україною в серці.
